Пилова буря на Марсі затихає, але ровер «Оппортьюніті» поки мовчить

Пилові бурі на Марсі – досить часте явище. Зазвичай вони трапляються, коли в Південній півкулі Червоної планети настає літо. І хоча вони можуть починатися досить несподівано, тривають вони, як правило, не більше декількох тижнів, створюючи погодний колапс лише на певній території. Але іноді марсіанські пилові бурі можуть ставати справжнім глобальним феноменом.

Одна з таких пилових бур почалася в травні цього року в регіоні під назвою Arabia Terra, а потім швидко (буквально за кілька тижнів) переросла в планетарну проблему, покривши всю територію Марса. Найбільше дісталося марсоходу «Оппортьюніті», який знаходиться в «Долині наполегливості» (Perseverance Valley). Піднялася в атмосферу планети пил практично повністю закрила від марсохода сонячні промені, змусивши його піти у сплячий режим. За прогнозами метеорологів аерокосмічного агентства NASA, пилова буря повинна завершитися протягом найближчих тижнів, але від «Оппортьюніті» досі немає ніяких звісток.

Вчені програми Mars Exploration Program, що відповідають за роботу марсоходів «Оппорьюнити» і «Кьюріосіті», трьох марсіанських орбітальних апаратів (Mars Odyssey, MRO і MAVEN) і місію посадкового модуля InSight, який повинен висадитися Марс через 109 днів, поділилися останніми даними щодо поточної ситуації.

Так, згідно з останньою інформацією, пилова марсіанська буря починає вщухати, але потрібно ще кілька тижнів або місяців, щоб небо Червоної планети стало досить прозорим, щоб «Оппортьюніті» зміг вийти з режиму глибокого сну і продовжити свою роботу.

Як вже говорилося вище, пилові бурі Марса – явище сезонне. Відбуваються вони, коли на Південній півкулі настає літо – час, коли Марс знаходиться ближче до Сонця. З ростом температури частинки пилу піднімаються вище в атмосферу планети, створюючи більше вітру. В результаті це піднімає вгору ще більше пилу, створюючи природний кругообіг, в механізмі якого в NASA все ще намагаються розібратися.

Оскільки південний полярний регіон влітку звернений до Сонця, замерзлий вуглекислий газ, що міститься в полярній шапці починає випаровуватися. Це призводить до ущільнення атмосфери і підвищує атмосферний тиск, яке допомагає знизити обсяг пилу, що викидається в повітря, але в той же час не дозволяє вже міститься в атмосфері пилу осідати вниз. Як зазначають у NASA, в деяких випадках пилові хмари на Марсі можуть підніматися на висоту до 60 кілометрів.

Тим не менш глобальні пилові бурі – відносно рідкісне явище. Подібні події відбуваються раз в 3-4 марсіанських року (приблизно дорівнює 6-8 земним рокам). Такі масштабні атмосферні явища спостерігалися, наприклад, у 1971 році (в ході місії «Марінер-9» і «Вікінг-1») і в 2001 році (місія Mars Global Surveyor). У 2007 році теж була велика буря, що закрила небо над «Оппортьюніті» і позбавила можливості виконувати поставлені перед марсоходом завдання, мінімізувавши його активність. Але в цьому році все виявилося набагато гірше. Шторм виявився настільки сильним і щільним, що він суттєво підвищив рівень атмосферної непрозорості планети. По суті буря створила над місцем розташування ровера постійну ніч, змусивши наукову команду марсохода призупинити всі операції.

Основна проблема полягає в тому, що «Оппортьюніті», на відміну від того ж більш сучасного «Кьюріосіті», що працює на базі радіоізотопної термоелектричного генератора, покладається виключно на електрику, яке він отримує за рахунок збирання сонячної енергії. Більш того, довга тривалість пилового шторму створює проблему для роботи нагрівачів ровера, які захищають його від батареї екстремального холоду марсіанської атмосфери.

Згідно з останніми даними, обсяг піднятої в атмосферу пилу починає знижуватися. Це означає, що шторм підійшов до своєї фінальної фази і далі піде на спад. Використовуючи інструменти Mars Color Imager (MARCI) і Mars Climate Sounder (MCS) марсіанської орбітальної станції Mars Reconnaissance Orbiter (MRO) фахівці з NASA також зазначили поверхневі ознаки зміни погоди, а також відсутність подальшого підвищення температури в серединних шарах атмосфери Марса, що говорить про менший нагріванні міститься в ній пилу сонячними променями.

що Знаходиться в іншій частині планети марсохід «Кьюріосіті» також відзначив зниження рівня пилу над собою. Для «Оппортьюніті» — це безперечно хороші новини. І все ж вчені вважають, що відновити комунікації з ровером вийде лише через кілька тижнів або навіть місяців, коли сонячні панелі марсохода зможуть знову отримувати достатній обсяг енергії. Останній раз марсход виходив на зв'язок 10 червня.

Вчені не сумніваються, що «Оппортьюніті» і в цей раз зможе пережити таку сильну піщану бурю. Впевненості в цьому додає той факт, що апарат спочатку розроблявся для 90-денної місії, але працює на Червоній планеті вже більше 14 років.